Не всі події, що наступають одна за одною, зв’язані якимось причинно наслідковим зв’язком. Сонце не встає, тому, що півень кукурікає, хоча останнє завжди передує першому.
Як же перевірити чи перша подія є причиною другої? У нашому випадку – необхідно “заткнути півнів”. І подивитися чи зійде після цього сонце. Якщо зійде – звязку немає:)
Життя, що бурлить навколо, може нагадувати переплет причинно наслідкових ланцюжків – сюжетних ліній. В цьому випадку, не всі події, що наступають одна за одною мають причинно наслідковий зв’язок, а лише ті, що знаходяться на одній і тіж сюжетній лінії, одному причинному ланцюжку. Але часто буває, що дві події мають один наслідок, або наслідки витікають з однієї причини. Щоб вода закипіла не достатньо поставили її на вогонь, а й забезпечити наявність всіх умов для того, щоб цей процес зміг відбутися(наявність кисню, необхідний тиск повітря та ін).
Тому краще сказати, що життя, більше нагадує так званні “причинно-наслідкові тенета”, аніж ланцюжковий переплет.
Система з зворотнім звязком.
Певна подія стається через щось? Чи скоріше для чогось?
В теорії управління часто вживається термін “система з додатньою(від’ємною) зворотньою ланкою”. Для таких систем характерним є те, що сигнал на виході системи впливає на її вхід. Якщо зворотня ланка додатня, то вихідний сигнал через зворотню ланку підсилює вхідний сигнал. Якщо ж ланка відємна, то система вважається стабілізуючою, і спроба збільшити аплітуду сигналу на вході призводить до того, що сигнал з виходу частково знову передається на вхід і гасить сигнал. І чим більше сигнал подають тим більше він гаситься. Сама ж система залишається стабілізованою.
“Я люблю солодке. У мене болить зуб.”
У мене болить зуб:
- а) через те, що я їв багато солодкого?
- б) для того, щоб я більше не міг їсти багато солодкого?
Правильна відповідь: і а) і б) одночасно.
Ми маємо справу із системою з від’ємним зворотнім зв’язком. Збільшення кількості споживання солодкого запускає механізми(зворотню ланку), які, в свою чергу, роблять все, щоб зменшити споживання солодкого, і якимось чином стабілізувати вміст глюкози в організмі.
Зустрічаються також і системи з додатнім зворотнім звязком, як от наприклад деякі процеси в економіці.
Підвищення курсу долара призводить до підвищення попиту на нього. В результаті долар стає в дефіциті, через що курс ще більше піднімається. Процес зациклюється, запускається ланцюгова реакція. Щоб вийти з цього піке необхідне втручання зовні.
Відємний зворотній зв’язок, зручний тоді, коли система повинна бути самодостатньою і мінімально залежати від зовнішніх чинників. “І нехай проблеми та незгоди не роблять вам в душі погоди(с)”.
Окремий інтерес представляє собою додатній зворотній зв’язок. На відміну від звичайної системи без зворотнього зв’язку, яка пасивно взаємодіє з навколишнім середовищем система з додатнім зв’язком взаємодіє активно. Така система на будь які зовнішні збурення реагує активно створюючи власні збурення і тим самим підсилюючи вже наявні.
І саме остання система найчастіше зустрічається, як елемент архітектури всесвіту.
Але про це колись потім…)
ВОДЕВІЛЬ 