ЗАГАДКИ ГРОШЕЙ

  1. Яке визначення вам подобається більше? Гроші це:
    1. Папери, що самі по собі не мають цінності, а лище представляють товар;
    2. Папери, що самі є товаром і має свою цінність;
    3. Папери, призначення яких – показник соціального статусу того, хто ними володіє (і товар тут ні до чого). Це абстрактний орієнтир який, вказує народу на чиє благо йому трудитись;
    4. Папери, що визначають кількість енергії, затрачену однією людиною на благо іншої (тої, що гроші отримала). Це – як свідоцтво про послугу та її величину. Або свідоцтво про транзакцію блага між двома особами, де благом виступає як певна матеральна цінність так і послуга;

  1. Будуючи будинок – будівельник створює благо. І це благо “застигає” в часі. Продаж того блага за гроші – фактично означає – продаж послуги “побудувати будинок”, але зміщеної в часі. Тому по суті “гроші” – це сідоцтво про послугу та її величину.
  1. При збільшенні матеріальних благ в суспільств – логічно, кількість грошей повинна була б збільшуватись. Проте відомо, що збільшення кількість послуг не призводить до збільшення загалної суми грошей в суспільстві. Чому?

Насправді, гроші володіють здатністю множитись у часі. Уявимо, 

що гроші – це міра кількості матеріальних благ в певній ізольовані країні. Матеріальним благом може вважатися як дорогоцінне каміння, метали, так і прості побутові вироби. В той час, як золота є обмежена кількість – побутові вироби, чи навіть твори мистецтва, як, наприклад, картини художника  – можуть примножуватись. Іншими словами людина за своє життя може створювати матеріальні блага. А отже, кількість грошей, якщо вона дійсно відображає кількість матеріальних благ з часом повинна також збільшуватись. Якщо ж кількість грошей залишатиметьсья тою самою, то знецінюватимуться товари.

Так, людина, що купила дім за мільйон (щоб продати його за два), в такому випадку (у випадку зниження цін) змогла б продати його лише за пів. Звісно, за цих пів мільйона вона зможе купити все те, що колись планувала, що купить за 2 мільйона. Просто ціни впали. Але тут несправедливість в іншому. Уявимо, що хтось мав 2 мільйони, але тримав їх десь в себе дома. Так от, тепер, коли ціни на товар впали, за ці два мільйона він зможе купити не одну квартиру, як колись, а цілих дві. Виходить, що ті гроші, що отримає будівельник – це одні гроші з певним курсом, а гроші другого – що ховав їх під подушкою – зовсім інші гроші – так звані гроші з минулого? Парадокс.

Часткове резервування депозитів (англ. fractional-reserve banking) — система комерційного банківництва, за якої лише частина вкладів йде до резервів, а решта надається у позику, що дає можливість збільшувати пропозицію грошей. Вікіпедія (с).

Тому гроші не можна розглядати відділено від сисеми цін і від конкретного проміжку в часі. Гроші – феномен, що постійно змінює свої властивості. У теперішньому часі насправді одночасно можуть існувати і “теперішні” і “минулі” і “майбутні” гроші.

Я можу заплатити тобі готівку (теперішні гроші). Пробачити борг, цим самим сплатити послугу (минулі гроші). А можу написати розписку, де зобов’язуюсь повернути власнику розписки стільки-то стільки-то на протязі такого-то часу. В останньому випадку це гроші з майбутнього. Це гроші, які виникли наче б то нізвідки. Якщо фіз. особа, яка виписувала розписку досить авторитетна, наприклад банк, то ця виписка, фактично має таку саму силу як і реальна валюта.

(с)

Створення нових банків призводить до появи нових грошей. Фактично, якщо банк достатньо популярний – забирати реальні гроші приходить відсотків 30 клієнтів, всі решта вдовольняються тим, що вони мають рахунок (рахунок чого? по суті рахунок обіцянків банку?) в банку і можуть переписувати циферки від одного клієнтського рахунку на інший.

Додамо ще 10 відсотків для страховки. Це означає, що 60% реальних готівкових грошей є у вільному розпоряджені банку. Він може їх вкладати в якусь нову справу, зберігати чи навіть просто “пропивати”. До тих пір, коли все стабільно. До тих пір, коли він впевнений, що за тими шісдесятьма відсотками все одно ніхто не прийде.

Доки не настають часи заворух, штучно піднятої паніки, завдяки ряду ЗМІ, які можуть час від часу вкидувати в маси інформацію, що той чи інший банк роззориться, статистика змінюється і до банку приходить не 30 відсотків за готівкою а, наприклад, 60%. І якщо банк не перестрахувався і не відклав “на чорний день” – ми отримуємо нову новину – ще один банк “лопнув”.

А все тому, що гроші якими розпоряджалися його клієнти – були грошима із майбутнього, майбутнього, яке так для цього банку так і не настало. Нема майбутнього…так про які гроші ви говорите?

Тобто, час від час створюються грошові сурагати, які хоч і відображають реальні гроші, існують з ними одночасно, а одже – дублюють їхню кількість в системі. Стодоларова купюра і побітовий запис на магнітній стрічці банківсьокї картки, у якому вказано, що власник картки має право на отримання тієї самої стодоларової купюри – це вже по суті дві стодоларової. Тому, що існують ці дві форми одночасно. Розплачуватись можна як карткою так і готівкою.

Зрозуміло, що для конкретної особи це одне і те саме, тому, що вона не може мати одночасно і на карточці і в кишені. Вона просто знає, що на те, що на карточці, в будь який момент може опинитися у кишені і навпаки.

Дійсно, на мікрорівні все має сенс.

Але на макрорівні… На рівні економіки держави виявляється, що якщо ти відкрив рахунок в банку і поставив на нього 100 доларів то в той  же самий момент в державі появилось на 100 доларів більше ніж було.

Отака то “стаття”, малята.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s