Наглість – друге щастя

Совість не завжди підказує правильно.
Деколи поступити по совісті – собі шкодити.
Треба вміти крутитися, викручуватися, коли цього вимагають обставини – нагліти. Життя таке, що коли чогось хочеш досягти часто треба бити на пробій. Не завжди людина, до якої ти поставився лояльно, пожалів, пішов на уступку, оцінить то. Часто вона навіть не підозрюватиме нічого про твої “жертви”.
Ілья “Черт” якось процитував свого вчителя, який сказав йому:
“Бачиш отой автобус, що відправляється. Гіпотетично є якась можливість тобі встигнути на нього? Якщо є хоча б сота доля ймовірності того – БІЖИ!”
Я пробував так. Скажу поправді 90 відсотків випадків, та доля ймовірності ставала дійсністю. Я встигав на автобус навіть, якщо логіка казала “попустись, це анріал”, навіть якщо приходилось порушувати правила, зупиняти серед дороги, перебігати на червоне світло… Так це проти правил, так це небезпечно, так, треба бути гіперпильним, щоб не потрапити в біду. Але так, це працює.
Скільки разів приходилось чемно стояти в черзі, і спостерігати як невиховані покидьки продераються поміж людей зі словами “мені тільки спитатись”, “я на секунду”, “пропустіть там мій брат/кум/сват”, або просто мовчки, вдаючи сліпоту, плюючи на всіх заходити в кабінет/магазин/автобус/палату….
Такі люди викликають засудження, але чорт забирай – вони успішні, вони добиваються чого хочуть і вони щасливі від того.
В них немає внутнішнього стопкрану, у вигляді совість, тактовності, чи відчуття поваги до оточуючих, але їх то особливо не колише…
Тепер я не засуджую їх.
Виходить ти стараєшся бути вихованим, і тим самим сам же себе заганяєш у глухий кут, сам заробляєш геморою на свою пяту точку, сам потім страждаєш.
В таких випадках головним стримуючим внутрішнім фактором є те, що якщо всі так почнуть поводитись почнеться хаос, руйнування, стане гірше всім. Але блін, чому на горбах “вихованих” їздять ті яким “насрать” на те що буде, якщо всі будуть як вони. Завжди в суспільстві є процент правопорушників, які в ажурі саме через то – що інші “всячіски” намагаються утримати порядок та дбають про спільне благо а не лише благо власного “я”.
Це той випадок коли якась парадигма дієва для меншості, і як тільки вона стає всезагальним здобутком втрачає свої властивості. Так і тут – бути наглим – друге щастя, якщо наглих людей меншість. Як тільки “наглих” назбирується критична маса – більше половини – все сипеться – погано стає всім, як першим так і останнім.
Тому “наглим” вигідно поступати так, як вони поступають, і в той самий час їм вигідно та необхідно переконувати інших бути правдивими, чесними, тактовними та вихованими. Звідси і лицемірство перших. Це їх спосіб виживання. Хоча правильніше сказати що виживають “законослухняні” а для “наглих” це
спосіб жирування.

Хочеш все встигати і бути попереду? – будь наглим і перконуй всіх що наглим бути недобре.

Я нічого не закликаю, я нічого не стверджую, я просто думаю вголос…

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s