Сталін. Статистика

Чому, коли на майдані побили студентів – це хвилювало мене, пробирало до костей? Я ходив по місту повний люті через ту несправедливість, через той жаль. Вдивлявся в очі людей, вишукуючи там такої ж люті і запалу. Чому, коли загинуло перших три герої – плакала вся країна, їхні імена світились на всіх екранах, їхні фотографії були на кожній газеті? Після загибелі небесної сотні – плакав увесь світ.

1387114

Чому зараз, коли вже десятки тисяч наших бійців загинуло, і кожен день некролог поповняється все новими і новими іменами українських героїв, чиїхось батьків, синів, братів і сестер – мені байдуже?

Пишу до всіх і до самого себе. Це важко визнати перед всіма. Це навіть важко визнати перед самим собою – але мені стало байдуже. Так, я сам собі шукаю виправдання, деколи заставляю себе перечитати новини, перейнятися ситуацією – але…
Одна смерть трагедія – багато статистика. Кажуть так казав сталін, інші – що Ремарк. Але від авторства суть афоризму не міняється.

Чому так? Виходить дійсно, адаптація – це настільки сильний елемент людської натури, що ми можемо привикнути до всього, навіть до найгіршого?

У нашій свідомості є окремий образ для кожної близької нам людини, виділено окреме місце. З кожним з образів є свої зв’язки (асоціації). Руйнування котрогось з образів – болючий процес. Смерть близької людини запускає процеси знищення її образу . Знищення асоціацій, знищення планів, надій, сподівань пов’язаних з нею. Саме цей процес найбільш душевно-болісний, саме йому люди противляться, саме від нього страждають. Але з часом він все одно бере своє.

Проблема в тому, що для чужої людини у нас зачасту виділено лише один єдиний образ – образ чужлої людини. Мама, тато, дідо, баба, сестра, дружина, дитина, кум, сват, брат,..…. чужа людина. Розумієте про що я?
І коли ми чуємо, що загинула одна людина – нам сумно. Коли ми чуємо, що загинуло 10 людей – нам майже так само сумно.
Смуток не додається, а усереднюється. Адже образ – єдиний.
Ми усереднюємо все, що стосується чужих людей, і наділяємо їх спільний образ тими вже усередненими значеннями.

Не завжди образ чужої людини єдиний, часто людина створює нові образи окремий для кожного класу. Тобто є образ, наприклад, нашого солдата, є образ ворога. До “нашого” у нас усереднене співчуття, до ворога усереднена ненависть. Але так чи інакше, я веду до того, що ми не міркуємо про чужих на рівні персоналій, а лише на рівні класів.

Коли я читав біографію кожного з героїв небесної сотні – мені навертались сльози на очі. Коли я прочитав про кожного, я створив їхні образи у себе в голові, наділив їх їхньою власною історією, світобаченням, планами на майбутнє. Я фактично познайомився з ними всіма на мить. Перейшов із рівня класів на рівень персоналій. І коли усвідомив, що їх всіх вже немає на світі, горло стиснув жаль…

Співчуття величина адитивна лише по відношенню до близьких.

Така суть людської натури. Це певного роду захисний механізм. Якби кожен переймався незнайомими людьми так само, як і близькими – вся країна вже б давно з’їхала з глузду. Такий механізм відносин оберігає людину від моральної перевтоми.

І треба усвідомлювати, що коли мене доля занесе на фронт, і так складуться обставини, що я загину – для одних це буде втрата, для інших – цифра в статистиці. І це не означає, що другі – черстві та безсердечні. Чому, як загинув Кузьма вся країна вшановувала його память? Кузьма був дійсно Людиною з великої букви. Але я впевнений, що серед тих, що полягли на війні не один був таким, що і Кузьмі було б багато чого в нього повчитися. Але про Кузьму ми думали на рівні персоналій – про того другого- на рівні абстракцій (класів).

Я не думаю що варто картати себе за відсутність відчуттів на рахунок ситуації що склалася. Картати себе треба хіба за відсутність дій, які б могли запобігли чи зарадити їй. Картати себе можна за бездіяльність. Дії мають стати рутинною, щоденною справою. І навіть, якщо пристрасті вгамувались, серце охололо – людина має розум, який повинен стимулювати її робити те, що вона вважає є правильним і необхідним.

C’est la vie…

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s