Чому перстав писати

Мене запитують чому перестав писати. Відповім, але спершу трохи бекграунду.

Ідея писати блог не виникла спонтанно. Думки в голові поступово все більше і більше просились на свіже повітря, аж поки все не почало виходити через верх. Несказані ідеї ще гірше аніж відсутність ідей. Вони мучать і виїдають зсередини.

Відсутність художнього смаку, малий словниковий запас, страшна неграмотність, сором’язливість не стали назаваді моєї першої статті (як, зрештою, не стають і зараз). Тоді ще під вигаданим іменем та з чужою юзерпикою я опублікував першу замітку на blogspot. Це був вечір. Не хотів лягати спати, чекав коли одразу з’явится якась статистика простежиться хоч якась активність. Ясно, шо моя наївність з мене посміялася. Але ж хочеться щоб не впусту…)

На сторінці нікого, я продовжував клепати все, що наболіло. Структурувати думку та викласти все так, щоб не вийшло, що перечиш сам собі, як виявилось, – надскладна задача. Тоді я зрозумів наскільки бідними є слова так якою батогранною може бути правда.

Зараз веду цей блог. В місяць ледве назбирується 50 -70 відвідувачів. Ясно, що з моїх “сочєнєній” користі, як з бика молока. Але думки продовжують проситися на волю. Правда зараз більшість із них ідуть “в стіл”, так як надто сирі для публікацій, а часу на корекцію, нажаль, немає.

Тим не менше, виклад думок в текстовому вигляді дозволяє розібратись самому з собою, виділити та окреслити найважливіше. Це свого роду канал, по якому я теперішній можу спілкуватись із самим собою у минулому. Мені здається це вартує робити кожному, це має сенс.

Ідеї заслуговують на те, щоб ними ділились. Можливо колись сказане саме тобою слово стане вирішальним у прийнятті котрогось із рішень у житті людини і врятує комусь здоров’я, шлюб, життя. Я гіпербулізую зараз, звичайно, проте ефект метелика ніхто не відміняв.

Так само сказане нами може зашкодити. Тому до сказаного треба ставитись відповідально, проте не параноїдально відповідально. Десь-колись дати слабину, висказатись емоційно чи нелогічно можна. Головне, щоб це не набувало постійного характеру.

Також, мені здається, не менш важливим є чесність перед собою і перед тим, хто це може прочитати. Спочатку я зазвичай старався писати замислувато, пафосно, щоб приховати за метафорами ту нікчемну істоту якою я є. Зараз же я вважаю, що такий підхід – пуста трата часу. Кого дурити? Самого себе? Коли в майбутньому я захочу згадати ким я був, чим жив, що відчував, відкрию текст а там – людина, якої я ніколи і не знав? В чому тоді сенс?

Потрібно знати для чого ти робиш те, що робиш. Якщо ти хочеш популярності, то писати такі статті – ясно шо не той шлях. Аналізуючи статистистику, я бачу, що найпопулярнішими є ті статті у яких гучний заголовок. Заголовок у якому є питання, число, слова обурення, чи контрверсійність гарантує вашій статті більшу популярність. Люди звикли судити по заголовкам і навіть якщо всередині – текст набраний вашим папугою – з хорошим заголовком він буде популярним.

І останнє, що є також причиною майже відсутності публікацій останнім часом – це піднята планка щодо цінності інформації. На словесний понос спроможний кожен. Але наскільки він потрібен іншим. Є мільйони точок зору на одну і ту ж ситуацію. З чого я взяв, що моя цінніша за інші, щоб той тратив свій час на куштування мого делікатесу? Думки, в які я вклав масу часу і енергії, які підтверджуються на практиці, які можуть принести якусь практичну користь читачу є сенс висвітлювати. Як тільки я це зрозумів – відпало бажання писати щось ще. Що хотів сказати – ніби сказав. Далі треба час. Щоб загартувались нові “відкриття” та згоріли ті, які нічого не варті. Буде щось вартісне – обов’язково тут з’явиться.
А зараз – дякую за Ваш час.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s