Моє світобачення

derevo

  1. Найкраща книга – книга природи.
  2. “Я” – це ідея. Довкола неї будуються всі наші думки. Думки породжують дії. Дії творять або руйнують світ.
  3. Формування ідеї “Я” – результат соціального впливу, біологічного спадку, випадку та власних вольових зусиль.
  4. “Масштаб Я-Ідеї” – обсяг тих об’єктів чи явищ, яких я вважаю собою.
    10402645_710272452362700_9104790302837614707_n
  5. Крок в сторону збільшення масштабу Я-ідеї – це сходинка на шляху духовного розвитку.
  6. Енергія життя людини завжди і незмінно проявляється на благо Я-ідеї. Міняється ж лише те, що входить у поняття Я. Звідси : егоїзм (любов до Я) – основа всього живого.
  7. Ми засуджуємо прояв егоїзму “малого-Я” та возвеличуємо його ж для “Я-великих”. Перше ми називаємо злом. Друге добром.
  8. Нема зла, є невігластво. Недорозвиненість ідеї “Я”.
  9. Мораль – це система цінностей, що проявляються на етапі великого – Я. Моралі не вчаться. Мораль це те, що народжується зсередини як результат саморозвитку, а не приходить ззовні.
  10. Все є свідомість.
  11. Свідомість – це динамічна система, зациклена сама на собі. Свідомість – те, що пізнає.
  12. Свідомість кожного – це проекція всесвітньої свідомості в різних перспективах. Мала і велика свідомості завжди взаємозалежні.
  13. Наявність зв’язку “частина-ціле” – головна властивість свідомості.
  14. Ізольованість – антонім існування. Хто не пізнає ні інших, ні себе – той не існує взагалі. Існувати – значить для когось.
  15. Хаос – сукупність ізольованих елементів. Кожен з них не залежить -> не існує, Справжній хаос – це одночасно і все і нічого .
  16. Уявляючи хаос ми руйнуєм хаос. Хаос захоплюється свідомістю, починає в ній існувати. Втрачає свою суть і перестає бути хаосом. Хаос не можна осягнути. Не можна зрозуміти. Про нього не можна говорити. Це те єдине, про що не можна сказати “є”.  Слово “хаос” лише показує на двері. За якиме щось начебто є. Яке щезне як тільки відкриються двері.
  17. Я – це ідея. Свідомість же – середовище існування ідей, зокрема Я-ідеї.
  18. Свідомість як компютерна програма. Матерія як дисковий носій. Одне без іншого неможливе, але перше не тотожне другому. Свідомість проявляється в мозку, але не є мозком. Як одна програма може бути запущеною на різних носіях, так одна і та ж свідомість не прив’язана лише до конкретному шматку матерії та конкретного часового періоду
  19. Всесвіт – це свідомість. Визнавати власну свідомість та заперечувати всесвітню, все одно, користуватись комп’ютерною програмою та заперечувати існування операційної системи. Мала і велика свідомість самоподібні та зв’язані між собою. Макрокосмос відображається в мікрокосмосі і навпаки.
  20. Воля – це синтез енергії та інформації.
  21. Світ виник з хаосу. Коли одне ціле, невизначений, “напівіснуючий” (існуючий в хаосі означає і існуючий і неіснуючий одночасно, див на п15, 16) елемент хаосу почав ділитися, отримуючи цим самим змогу взаємодіяти із своїми частинами, а ті – між собою та з цілим.
  22. Динамічна система зі зв’язком частина-ціле стала зародком всесвітньої свідомості.
  23. Світ як свідомість твориться та вдосконалюється понині постійно ускладнюючись в глибину.
  24. Кожному предмет чи явищу притаманна своя Я-Ідея.
  25. Я-ідея людини забезпечує її цілісність. Вона вимальовує межі між великою та власною свідомостями,  та вказує на те, на що в подальшому людина спрямовуватиме свої сили, та на чиє благо трудитиметься.
  26. Я-ідея на протязі життя трансформується. Коли реальний стан речей не співпадає з я-ідеєю, свідомість намагається вплинути на поточнтй стан речей, у разі поразки, вже я ідея підлаштовується у відповідність до реальності. Відповідно міняється представлення хто є я та сприйняття “самості”.
  27. Зв’язок у свідомості частина до цілого відбувається за принципом лавинного ефекту.
  28. Життя не те саме що існування. Життя – це існування згідно з Логосом, підтримуючи гармонію. Всесвіт як симфонія і живуть в ньому лиш ті, що ведуть свої мелодії в тих же тональностях, оранжирують та доповнюють основну тему. Хто іде проти гармонії той втрачає гучність і з часом зникає. Бо не можливе звучання мелодії без взаємних резонансних підтримок. Нота без акордв та мелодії “до і після” – пуста нота.
  29. Сума частин не дорівнює цілому. Пів’яблука додати пів’яблука не буде цілого яблука. Сума нот – не те саме, що мелодія. Світова свідомість це не просто сума свідомостей.
  30. Ми –  плід свідомості Бога. Як думки в нашій голові не можуть йти без нашої волі, так і ніщо в світі не можливе без волі Всевишнього. Те, що я живу уже апріорі означає, що Він про мене думає. Якби це було неправдою – я б не жив.
  31. Все – це океан енергії, що тече, стикається, творить вихрі, форми, життя.
  32. Коли два протилежно направлених потоки енергії з’єднуються – створюється вихор – новий елемент матерії. Він же впливає на подальше формування нових вихрів.
  33. Бог не знає нашого майбутнього. Він – це світова свідомість. Наше майбутнє – це його майбутнє. Він взнає своє майбутнє одночасно з нами.
  34. Не можна сказати, що все відбувається волею Творця (фаталізм). Не можна стверджувати – що лише ми ковалі своєї долі (волюнтаризм). Воля – це синтез інформації та енергії. Це енергія, спрямована на досягнення цілі. Ні енергія, ні інформація не належить нікому конкретному, а є частиною великого цілого. Сприймаючи всесвіт як ціле або сприймаючи його, як щось детермінізоване – ми цим самим перемикаємо свій погляд між волюнтаризмом і фаталізмом – які є по суті двома полюсами одного і того ж явища.

…to be continue

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s